Дезінфекція транспортних засобів для перевезення харчових продуктів

За пострадянських часів Міністерство охорони здоров’я України своїм наказом від 14.05.2004 № 234 затвердило Державні санітарні норми та правила «Транспортування продовольчої продукції», згідно з якими санітарна обробка транспортних засобів повинна здійснюватись безпосередньо перед кожним вантажоперевезенням продовольчої продукції. Факт проведення санітарної обробки транспортного засобу посвідчується довідкою. Довідки надаються установами, що здійснюють санітарну обробку, та повинні містити таку інформацію: найменування установи, що здійснювала санітарну обробку; номер та термін дії ліцензії; вид транспортного засобу, який проходив обробку, його номер; найменування вантажовідправника або вантажовласника, з яким укладено договір на проведення санітарної обробки транспортного засобу, його адреса, інші реквізити; вид продовольчої продукції, яку передбачається перевозити транспортним засобом; дата проведення санітарної обробки транспортного засобу та назви засобів, що використовувались; підпис відповідальної особи та печатка організації. На транспортний засіб видавався санітарний паспорт строком на 6 місяців або 1 рік. Але дані Державні санітарні норми та правила проіснували менше року, наказом того ж МОЗ України від 22.04.2005 № 185 їх дія була скасована.

Виникає питання: як, коли та як часто потрібно проводити санітарну обробку транспорту, що перевозить харчові продукти?

На теперішній час контроль за дотриманням санітарного законодавства покладено на територіальні органи Держпродспоживслужби, саме до центрального апарату якої ми і звернулись за роз’ясненням з даного питання.

Що тепер..?
Основним законодавчим актом, що регулює відносини між органами виконавчої влади, операторами ринку харчових продуктів та споживачами харчових продуктів є Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (№ 771).

Відповідно до статті 20 даного Закону оператори ринку відповідають за виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів у межах діяльності, яку вони здійснюють, та зобов’язані забезпечувати дотримання вимог цього Закону щодо гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу, розробляти, вводити в дію та застосовувати постійно діючі процедури, що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках.

Крім того, гігієнічним вимогам до транспортирних засобів присвячено 44 статтю:

1. Оператори ринку використовують лише транспортні засоби, що відповідають таким вимогам:
   1. 1) транспортні засоби та/або контейнери, що використовуються для перевезення харчових продуктів, є чистими, утримуються у належному стані, що забезпечує захист харчових продуктів від забруднення, та мають таку конструкцію, що забезпечує результативне чищення та/або дезінфекцію;
   2. 2) якщо використання транспортних засобів та/або контейнерів для перевезення нехарчових продуктів може призвести до забруднення харчового продукту, для перевезення якого вони можуть потім застосовуватися, вони використовуються тільки для перевезення харчових продуктів;
   3. 3) у разі одночасного використання транспортних засобів та/або контейнерів для перевезення харчових та нехарчових продуктів або у разі одночасного перевезення різних харчових продуктів забезпечується таке розділення продуктів, що унеможливлює їх забруднення. Для уникнення ризику забруднення забезпечується результативне очищення зазначених транспортних засобів та/або контейнерів перед кожним наступним завантаженням;
   4. 4) перевезення рідких, гранульованих, порошкових харчових продуктів здійснюється в ємностях та/або контейнерах/танкерах, передбачених для перевезення тільки харчових продуктів. Зазначені ємності та/або контейнери/танкери чітко промарковані державною мовою, що вказує на їх використання виключно для перевезення харчових продуктів, або мають маркування “тільки для харчових продуктів”;
   5. 5) харчові продукти розміщуються у транспортних засобах та/або контейнерах таким чином, щоб мінімізувати ризик їх забруднення.

З метою адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, відповідно до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» ще в 2012 році Міністерство аграрної політики та продовольства України видало наказ від 01.10.2012 № 590, яким було затверджено Вимоги щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР).

Пунктом 2.15.8 даних Вимог регламентовано, що Програма-передумова системи НАССР щодо зберігання та транспортування продуктів харчування повинна забезпечити запровадження для транспортних засобів програм технічного огляду, прибирання, миття та дезінфекції.

Отже, що ми маємо:

1. Транспортні засоби, що використовуються для перевезення харчових продуктів повинні відповідати вимогам, зазначеним у статті 44 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»;
2. Оператори ринку зобов’язані розробляти, вводити в дію та застосовувати постійно діючі процедури, що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР);
3. Поняття «санітарна обробка транспорту (що використовується для перевезення харчових продуктів)» в законодавчому полі відсутнє;
4. Необхідність, методи, терміни та кратність проведення дезінфекції транспортних засобів регламентуються програмою проведення дезінфекції та визначаються самим оператором ринку, згідно принципів системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР);
5. На законодавчому рівні не затверджено спеціальну форму документу, який би підтверджував факт проведення дезінфекції/санітарної обробки транспортного засобу.

Для кращого сприйняття інформації пропонуємо ознайомитись з термінами.

• Оператор ринку– суб’єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об’єктів санітарних заходів (крім матеріалів, що контактують з харчовими продуктами).
• Потужності– споруди або комплекс споруд, приміщення, будівлі, обладнання та інші засоби, включаючи транспортні засоби, а також територія, що використовуються у виробництві та/або обігу об’єктів санітарних заходів.
• Гігієнічні вимоги– заходи та умови, що необхідні для управління небезпечними факторами і забезпечення придатності харчових продуктів для споживання людиною з урахуванням їх використання згідно з призначенням.
• Система аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках(НАССР) – система, яка ідентифікує, оцінює і контролює небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності харчових продуктів.
• Програма-передумова– основні умови та види діяльності, які є необхідними для підтримання гігієнічних умов на всіх етапах ланцюга виготовлення харчових продуктів.

Посилання за законодавчі акти:

• Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»
• Санітарні правила для підприємств продовольчої торгівлі (СанПиН 5781-91)
• Розпорядження КМУ від 20.01.2019 № 94-р «Про визнання такими, що втратили чинність, та такими, що не застосовуються на території України, актів санітарного законодавства»
• Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01.10.2012 № 590 «Про затвердження Вимог щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР)»
• Наказ МОЗ України від 14.05.2004 № 234 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Транспортування продовольчої продукції»
• Наказ МОЗ України від 22.04.2005 № 185 «Про скасування наказу МОЗ України від 14.05.2004 № 239»