Дирофіляріоз

Коли мова йде про комарів і хвороби, які вони переносять, насамперед ми згадуємо про малярію… Страшне захворювання, яке щорічно несе сотні тисяч життів. Благо, що на території України немає випадків місцевого зараження цією хворобою. Відсутній ланцюжок: збудник малярії – його переносник. На рахунок малярії відсутня, але не на рахунок дирофіляріозу. Ось про нього ми сьогодні й поговоримо.

Дирофіляріоз (від лат. «Зла нитка») – паразитарне захворювання, що викликається круглими хробаками роду Dirofilaria. По суті – це захворювання тварин, в основному, представників сімейства собачих, але все частіше дирофіляріоз реєструють і у людей.

Збудник дирофіляріозу – круглий хробак, що нагадує білу сувору нитку, довжиною 10-30 см. Розрізняють як самців, так і самок. В Україні реєструється 2 види дірофілярій – D. repens (дорослі особини цього виду паразитують в підшкірній клітковині і м’язах, викликаючи шкірну форму хвороби) і D. immitis (дорослі паразити цього виду локалізуються в легеневих артеріях і правих відділах серця, викликають серцево-легеневу форму захворювання). На щастя, другий вид паразита у нас зустрічається вкрай рідко.

 

Життєвий цикл дирофілярії

Резервуаром даного паразитоза є собаки і кішки. В організмі хворої тварини самка дирофілярії відроджує в кров велику кількість личинок – мікрофілярій, які можуть циркулювати в кровоносній системі 2,5 року або до того моменту, поки не потраплять в організм переносника – кровососального комара. У тілі комара мікрофілярії перетворюється в «заразну» (інвазійну) форму. А далі, комар при подальшому прийомі «їжі» переносить інвазійних личинок новому господареві, які з часом перетворюються в дорослі, статевозрілі особини. І цикл починається знову. Важливо розуміти: заразитися дирофіляріозом від хворої тварини не можна! Тільки укус комара несе загрозу зараження!

 

Дирофіляріоз у людини

Людина є неспецифічним господарем дирофіляріозу, для життєвого циклу паразита – це біологічний тупик. Так уже склалося, що у нас з вами не можуть одночасно паразитувати самці і самки. Та й кількість дірофілярій, що можуть одночасно знаходитись в тілі людини не перевищує чотирьох, найчастіше паразитує одна особина. Тому розмножуватися в тілі людини дирофілярії не можуть.

До розвитку клініки захворювання проходить інкубаційний період, який зазвичай триває кілька місяців. Звичайно, потім досить важко буває зв’язати захворювання з давнім укусом комара.

Клініка проявляється з утворення невеликого ущільнення в області наявності дирофілярії. Ущільнення може бути розміром від просяного зернятка. Особливістю даного паразита є здатність до міграції. За добу дірофілярія може мігрувати по організму на відстань до 30 см! Тому розташування шкірного ущільнення теж змінюється. Гіперемії, болючості при цьому зазвичай не спостерігається. А ось міграцію паразита у вигляді просування під шкірою чогось живого заражена людина може відчувати дуже чітко.

Описані відчуття руху паразита частіше навіть лікарі співвідносять з психічними розладами у людини і направляють на консультацію до психіатра. Місцеві прояви у вигляді ущільнення, вузлика найчастіше приймаються за якісь новоутворення у вигляді атероми, ліпоми, кісти, іноді абсцесу. Відповідно, хворий дирофіляріоз потрапляє до хірурга, який оперативним шляхом вирішує проблему новоутворення. У підсумку на операції в вузлі виявляє дирофілярії.

У 50% випадків дирофіляріозу паразит локалізується в області очі. Далі в міру убування: голова, шия, тулуб, кінцівки.

Лікування дирофіляріозу хірургічне – повне видалення паразита. Використання медикаментозних препаратів дає сумнівний ефект.

 

Профілактика дирофіляріозу

Специфічної вакцини від дирофіляріозу не існує. Тому профілактичні заходи потрібно проводити за двома напрямками. Перше –  боротьба з комарами, які є переносниками захворювання. Обробка водойм, знищення комарів на дачній, присадибній ділянці, використання репелентів, засетчіваня вікон – значно скоротять кількість укусів комарами, а значить, скоротять ризик зараження дирофіляріозом. Друге – виявлення і лікування домашніх (бродячих) собак і кішок. Як тільки тварина почне отримувати лікування – воно перестане бути джерелом зараження.

Сподіваємося, вам було цікаво?
Добра всім і будьте здорові!

Біолог ПП «Дезснаб»
Євген Чеботок


Сподобалася стаття? Розкажіть друзям:


 
 
 

Читайте також: