Іксодові кліщі

З приходом теплих весняних днів нас все частіше тягне залишити галасливе, метушливе місто і вирватися «на природу», на пікнік, до річки! Все навколо прокидається після чорно-білої зими, оживає, прокидаються і кліщі … іксодові. Як позбутися кліщів? – питання, яке цікавить багатьох. Сьогодні ми з вами про них поговоримо. І поговоримо про те, як не зіпсувати собі «заміський» весняний відпочинок.
Іксодові кліщі (Ixodidae) – сімейство дрібних членистоногих, що відносяться до класу Павукоподібних, в світі налічується більше 600 видів. Всі представники даного сімейства є кровососами і ведуть виключно паразитичний спосіб життя.
 

Зовнішня будова кліщів

Довжина тіла голодних самок іксодових кліщів не перевищує 3-5 мм, самці – дрібніші; форма овальна, уплощена в спинно-черевному напрямку, звужена до переднього краю. На вузькому передньому краї знаходиться хоботок, саме їм кліщ впивається в шкіру своєї жертви. Ніг 4 пари, на черевній стороні тіла на рівні 4-ої пари ніг розташовуються дихальні отвори – перітреми. На спинний стороні розташований щільний хітиновий щиток, у самців він займає всю спинну поверхню, у самок – третю частину. Покрови (кутикула) тонкі, але еластичні, здатні розтягуватися в багато разів. Колір тіла голодних кліщів варіює від світло коричневого до чорного, на щитку кліщів роду Dermacentor присутній «емалевий» малюнок.
 

Розмноження, життєвий цикл кліщів

Життєвий цикл іксодових кліщів складається з яйця, личинки, німфи і дорослого членистоногого (імаго). Самки кліщів нашої фауни відкладають від 1000 до 9000 яєць, що є середнім показником в «кліщовому світі»: самки деяких тропічних видів відкладають до 30000 яєць.
Личинка іксодових кліщів дуже дрібна, в середньому 0,5 мм в довжину, біла, практично прозора, має 3 пари ніг. Щоб «підрости» і перетворитися в німфу, личинці необхідно харчування, а харчуються вони, як і всі активні фази розвитку кліщів, кров’ю. Найчастіше їх «прокормителями» є дрібні теплокровні тварини: мишоподібні гризуни, комахоїдні. Але не виключено присмоктування личинок іксодових кліщів і до людини. В цьому і полягає вся «підступність» і загроза: адже у 99 випадків зі 100, через малі розміри, личинку що присмокталася, людина просто не помічає на собі. Через 1-3 дні сита личинка залишає тіло господаря, линяє, перетворюється в німфу.
Німфа має вже 4 пари ніг, розміри тіла 1-2 мм, по зовнішньому вигляду нагадує самку дорослого кліща, але без статевого отвору. Для подальшого метаморфоза німфі також необхідно отримати порцію крові. На харчування, в порівнянні з личинкою, вона витрачає вдвічі більше часу: 3-6 діб. Далі німфа відпадає і линяє в дорослого кліща – імаго (самку або самця).
Для розвитку і відкладання яєць самиці необхідний «будівельний» матеріал – кров. «Донорами» виступають тварини більшого розміру: копитні, сільськогосподарські тварини, птахи і навіть людина. Харчування самки до повного насичення триває 6-12 діб. За цей час її маса збільшується більш ніж в 100 разів! Після цього самка залишає господаря, відкладає яйця і гине.
У мене весь життєвий цикл іксодових кліщів помістився в трьох абзацах тексту, а в природі він розтягується на роки. Існують види кліщів з одно-, двох-, трьох- і більш річним циклом розвитку. Наприклад, при 3-х річному циклі щороку з’являється 1 фаза розвитку: в перший рік – личинка, в другий – німфа і в третій – імаго. А з огляду на несприятливі кліматичні умови і здатність кліщів витримувати тривале голодування, розвиток одного покоління може займати 9 років. 

Поведінка і шкода

Кліщі виявляють свою активність відразу після танення снігу. Невеликі морози в -1 … -2°С не є обмежуючим фактором. Пік активності припадає на весняні місяці, менш активний пік ми спостерігаємо восени. Справа в тому, що на іксодових кліщів згубно впливає висока температура і низька вологість. Тому, в літні спекотні місяці вони перебувають в «сплячці», сховавшись під листям, в тріщинах кори дерев і т.д.
Всі іксодові кліщі нашої фауни, за винятком видів роду Hyalloma, є підстерігаючими кровососами. Розташувавшись на травинці, невеликому листочку і розставивши в сторони першу пару ніг, вони чекають свою «здобич». Саме на лапках кліща знаходиться чутливий орган, який відповідає за дотик. Найчастіше для полювання кліщі обирають затінені ділянки підліску, розташовуються уздовж лісових стежок, доріг. Висота розташування над землею складає, в середньому, 30-50 см, кліщі рідко піднімаються вище 1,5 метра. Представники роду Hyalomma – активно нападаючі кровососи, самі шукають свого годувальникаі є спринтерами свого сімейства.

Широку популярність зі знаком мінус кліщі отримали завдяки своїй участі в передачі різних захворювань людини і тварин. Найбільш поширені з них: туляремія, хвороба Лайма, вірусний кліщовий енцефаліт, анаплазмоз, ерліхіоз, бабезиоз, піроплазмоз, лихоманка Ку, геморагічна лихоманка Крим-Конго, Марсельська лихоманка. Кліщам властива трансоваріальна і трансфазова передача збудника. Що це означає? Трансоваріальна: інфікована збудником самка відкладає яйця, з яких виходять вже (!) заражені личинки, а, отже, все покоління (личинки, німфи, імаго) буде інфіковано (приклад: вірусний кліщовий енцефаліт). Трансфазово: збудник передається в наступну фазу розвитку, після линьки (приклад: туляремія). При даному типі передачі личинка кліща буде завжди «чистою», але при харчуванні на інфікованій тварині, вона передасть збудник наступним стадіям: німфі та імаго.
У природних осередках захворювань кліщі виконують роль не тільки переносника збудника інфекцій, але і його охоронця. Пам’ятаєте скільки може тривати життєвий цикл кліща при несприятливих умовах? Весь цей час кліщ в собі «зберігає» заразний початок.
 

Запобіжні заходи

Так уже склалося в нашій країні, що пік «заміської» активності людини припадає на череду травневих свят і точнісінько збігається з піком чисельності іксодових кліщів. Тому, вирушаючи на пікнік, потрібно дотримуватися деяких простих правил. Перш за все, це використання репелентів (засобів для відлякування комах і кліщів). Кожні 30 хвилин-1 годину проводьте самостійні та загальні огляди, по можливості одягайтеся в одяг світлих тонів – на ній паразити більш помітні. Справа в тому, що кліщ, опинившись на людині, не відразу присмоктується до шкіри, а протягом деякого часу (1-2 години) шукає найбільш вдалу та смачну ділянку. Повернувшись додому після заміського відпочинку, уважно роздивіться одяг, речі, які брали і те, що принесли з собою. Адже навіть букетик польових квітів може зберігати в собі загрозу.

Від цього не застрахований ніхто, недогледіли і кліщ все ж таки присмоктався до тіла. Найчастіше такими місцями виступають: шкіра голови, шия, пахвова і пахова області. Що нам потрібно робити? Не панікувати і якомога швидше видалити кліща! Існує пряма залежність між часом харчування іксодових кліщів і ризиком передачі збудника будь-якої інфекції. Іншими словами: чим довше кліщ п’є нашу кров – тим вище шанс захворіти!
Для видалення кліща акуратно беремо його пінцетом (або обв’язуємо ниткою) і розхитуючими рухами проти годинникової стрілки виймаємо зі шкіри. Раніше радили капнути на кліща рослинне масло і трохи почекати, кліщ помре і витягнути його набагато легше. Так, кліщ помре, але в «передсмертній агонії» він вприскує в тіло господаря вміст слинних залоз і кишечника і цим самим збільшує ризик передачі збудника інфекції. Головне – витягти кліща цілим, щоб в ранці не залишився його хоботок. Якщо ви не в змозі провести дану процедуру самі, звертайтеся до медичного закладу за місцем проживання. Для визначення виду членистоногого і наявності інфекції, витягнутого (бажано живого) кліща потрібно доставити до територіального лабораторного центру МОЗ України (колишні санітарно-епідеміологічні станції).
В природних умовах боротися з іксодовими кліщами досить важко, але можна. Найчастіше використовують хімічний метод боротьби – акарицидні обробки. Особливо вони актуальні на території оздоровчих закладів. Власник даного об’єкта, який дбає про здоров’я відпочиваючих і власний імідж, обов’язково укладе договір на проведення акарицидних обробок з організацією, яка має ліцензію на цей вид робіт. Власники заміських дачних ділянок також можуть скористатися послугами таких організацій: хімічні методи боротьби в комплексі з роботами по благоустрою території (покіс трави, розчищення ділянки від торішнього листя, сміття) дають гарний результат.

Доброго всім відпочинку і будьте здорові!

Біолог лабораторії особливо небезпечних інфекцій
ДУ «Запорізький ОЛЦ МОЗ України»
Євген Чеботок

Сподобалася стаття? Розкажіть друзям:


 
 
 

Читайте також: